ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО і введено в дію
наказом Держстандарту України
від 29 лютого 1996 р. N 89 


ДЕРЖАВНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ

Класифікатор відходів 
ДК 005-96

Чинний від 01.10.96 р.
до 01.10.97 р.

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації
від 30 березня 2000 року N 252,
наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 
від 22 січня 2008 року N 18

Додатково див. вказівки
Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації
від 26 лютого 1996 року N 89

Класифікатор відходів (далі - КВ) входить до державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

Класифікатор відходів забезпечує інформаційне підтримування у вирішенні широкого кола питань державного управління відходами та ресурсовикористанням на базі системи обліку та звітності, гармонізованої з міжнародними системами, зокрема, у галузі екології, захисту життя та здоров'я населення, безпеки праці, ресурсозбереження, структурної перебудови економіки, сертифікації продукції (послуг) та систем якості.

Використання КВ створює нормативну базу для проведення порівнювального аналізу структури та обсягу утворення відходів у межах Європейської статистики усіх видів економічної діяльності, у тому числі Європейської виробничої статистики, статистики агрокомплексу, статистики послуг, а також порівнювального аналізу послуг, пов'язаних з відходами, на міжгалузевому, державному, міждержавному рівнях.

Об'єктами класифікації у КВ є відходи, під якими розуміють будь-які речовини та предмети, утворювані у процесі виробництва та життєдіяльності людини, внаслідок техногенних чи природних катастроф, що не мають свого подальшого призначення за місцем утворення і підлягають видаленню чи переробці з метою забезпечення захисту навколишнього середовища і здоров'я людей або з метою повторного їх залучення у господарську діяльність як матеріально-сировинних і енергетичних ресурсів, а також послуги, пов'язані з відходами.

До відходів належать:

- залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тощо, утворені в процесі виробництва продукції або виконання робіт і втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості (відходи виробництва);

- розкривні і супутні гірничі породи, що видобуваються у процесі розроблення родовищ корисних копалин;

- залишкові продукти збагачення та інших видів первинної обробки сировини (шлам, пил, відсіви тощо);

- новоутворені речовини та їх суміші, утворені в термічних, хімічних та інших процесах і які не є метою даного виробництва (шлак, зола, кубові залишки, інші тверді та пастоподібні утворення, а також рідини та аерозолі);

- залишкові продукти сільськогосподарського виробництва (у т. ч. тваринництва), лісівництва і лісозаготівель;

- бракована, некондиційна продукція усіх видів економічної діяльності або продукція, що забруднена небезпечними речовинами і не придатна до використання;

- неідентифікована продукція, застосування (експлуатація) або вживання якої може спричинити непередбачені наслідки, у т. ч. мінеральні добрива, отрутохімікати, інші речовини;

- зіпсовані (пошкоджені) і неремонтоздатні чи відпрацьовані, фізично або морально зношені вироби та матеріали, які втратили свої споживчі властивості (відходи споживання);

- залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів тощо (побутові відходи);

- осади очисних промислових споруд, споруд комунальних та інших служб;

- залишки від медичного та ветеринарного обслуговування, медико-біологічної та хіміко-фармацевтичної промисловості, аптечної справи;

- залишкові продукти усіх інших видів діяльності підприємств, установ, організацій і населення;

- матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається (радіоактивні відходи).

У класифікаторі відходів використовують такі терміни та визначення.

Продукція - результат діяльності або виробничих процесів, що має корисні властивості та призначений для використання споживачем.

Виріб - одиниця промислової продукції, кількість якої обчислюють у штуках (екземплярах).

Послуга - наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником і споживачем, внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача.

Примітка. Послуга може бути пов'язана з виробництвом та постачанням матеріальної продукції.

Бракована продукція - продукція, передавання якої споживачеві не допускається через наявність дефектів.

Некондиційна продукція - продукція, яка:

а) не відповідає нормативним вимогам або не придатна для застосування за призначенням внаслідок забруднення;

б) не може бути регенерована, відновлена чи використана іншим способом за місцем її виробництва (утворення);

в) підлягає обробленню (переробленню) у спеціалізованих підприємствах або продажу як вторинний матеріальний ресурс (сировина).

Неідентифікована продукція - продукція, яка не має відповідного до нормативних вимог маркування або для якої відсутні технічні специфікації (стандарти, технічні умови) і застосування (споживання, експлуатація) якої може спричинити непередбачені наслідки.

Зіпсована продукція - продукція: 

а) яка втратила свої функціональні та інші властивості, встановлені нормативними вимогами, до закінчення терміну служби (придатності);

б) подальше застосування якої за її прямим призначенням може спричинити непередбачені наслідки.

Відпрацьована продукція - продукція: 

а) яка у процесі експлуатації (споживання) втратила свої функціональні та інші властивості, встановлені нормативними вимогами, після закінчення терміну служби (придатності);

б) яка у процесі експлуатації (споживання) стала неремонтоздатною стосовно відновлення основних функціональних властивостей відповідно до нормативних вимог;

в) подальше застосування якої за її прямим призначенням може спричинити непередбачені наслідки.

Матеріал - первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу.

Примітка. Залежно від того, чи входить маса матеріалу до маси виробу під час виконання технологічного процесу, чи матеріал витрачається під час виконання технологічного процесу додатково до вихідного матеріалу розрізняють основні (сировинні) і допоміжні матеріали.

Напівфабрикат - предмет праці, який підлягає подальшому оброблюванню на підприемстві-споживачі.

Комплектувальний виріб - виріб підприємства, який застосовують як складову частину того, що випускають інші підприємства.

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

(класифікатор доповнено абзацом згідно з наказом Державного
 комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації
від 30.03.2000 р. N 252)

Небезпечні відходи - відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

(абзац в редакції наказу Державного комітету України по
 стандартизації, метрології та сертифікації від 30.03.2000 р. N 252)

Процес - сукупність послідовних дій для досягнення будь-якого результату.

Фаза - визначений момент у ході розвитку будь-якого процесу.

Структурно класифікатор відходів складається з двох частин: класифікації відходів (частина 1), у т. ч. специфічних відходів, утворюваних у сировинних, видобувних та обробних галузях економіки (розділ А), а також специфічних відходів, утворюваних у сфері надання послуг (розділ Б); класифікації послуг, пов'язаних з відходами (частина 2, розділ В).

Структура коду відходів наведена на рисунку 1.

У КВ прийнято 11-знакову структуру коду відходів, яка складається з чотирьох частин. Код прийнято цифровий з кількістю знаків у абетці десять.


Рисунок 1 - Структура коду відходів

У разі відсутності деталізації класифікаційного угруповання за фазами або елементами процесу, від яких утворився відхід у відповідному розряді коду ставиться цифровий індекс "0". 

Спеціалізовані послуги щодо поводження з відходами мають код вигляду: ХХХ9.

Структура коду послуг, пов'язаних з відходами, наведена на рисунку 2.

У КВ прийнято 8-знакову структуру коду послуг, яка складається з чотирьох частин. Код прийнято цифровий з кількістю знаків у абетці коду десять.


Рисунок 2 - Структура коду послуг, пов'язаних з відходами

У тексті КВ використовується скорочення "н. в. і. у.", що означає "не введені в інші угруповання".

Рекомендації щодо застосування класифікатора відходів викладено у "Довідково-методичних настановах щодо застосування класифікатора відходів".

ЧАСТИНА 1 КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДХОДІВ 

http://lawburo.ucoz.ua/klasifikator_vidkhodiv.rtf(повний текст)